закрапати

ЗАКРА́ПАТИ¹ див. закра́пувати.

ЗАКРА́ПАТИ², закра́пає і закра́пле, док. Почати крапати, падати або стікати краплями.

Олеся обняла Балабуху й поклала свою гарячу голову на його плече. Балабуха заридав; його гарячі сльози закрапали й полились по Олесиних щоках (Н.-Лев., III, 1956, 163);

Закрапав дощ на світлий килим трав (Гонч., Вибр., 1959, 50);

// безос.

Потанув сніг, із стріх закрапало, а з гір струмочки покотилися (Вовчок, І, 1955, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закрапати — закра́пати 1 дієслово доконаного виду покрити краплями закра́пати 2 дієслово доконаного виду почати крапати Орфографічний словник української мови
  2. закрапати — I див. закрапувати. II закрапає і закрапле, док. Почати крапати, падати або стікати краплями. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закрапати — ЗАБРИ́ЗКАТИ (покрити що-небудь бризками, краплями чого-небудь), ОББРИ́ЗКАТИ, ОБПРИ́СКАТИ, ЗАХЛЮ́ПАТИ, ЗАКРА́ПАТИ, ЗАЛЯ́ПАТИ розм., ОБЛЯ́ПАТИ розм., ОБТЬО́ПАТИ розм., УЛЯ́ПАТИ (ВЛЯ́ПАТИ) рідко, ОБЛЬО́ПАТИ рідко, ЗАЛЬО́ПАТИ діал., ЗАХЛЯ́ПАТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
  4. закрапати — Закра́пати, -паю, -єш гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. МВ. ІІ. 77. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку. Конст. у. Словник української мови Грінченка