закукурічитися
ЗАКУКУРІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., діал. Розпалитися, розсердитися.
[Федір (закукурічився):] Хто? Я брехач? Бодай я сконав, як не бачив на власні очі! Як не вискочить з вільшини, як не кинеться [лев] на телицю, а сіячі ..врозтіч — хто куди! (Галан, І, 1960, 470).
Словник української мови (СУМ-11)