закульгати

ЗАКУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. Почати кульгати.

Одну ногу зігнуту держить [Грицько], о як ступив — закульгав, і холоша в крові. Поранений, знати (Головко, І, 1957, 350).

2. Піти кульгаючи.

Розсміявся [майор], ще раз міцно стиснув Андрія за плечі і швидко закульгав до свого столу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 40);

Дорош закульгав із хліва (Тют., Вир, 1964, 383).

Значення в інших словниках

1. закульгати — закульга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закульгати — -аю, -аєш, док. 1》 Почати кульгати. 2》 Піти кульгаючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закульгати — Закульга́ти, -гаю, -єш гл. Захромать.  Словник української мови Грінченка