закурюватися

ЗАКУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАКУРИ́ТИСЯ, урю́ся, у́ришся, док.

1. Покриватися пилом, ставати закуреним.

Вона [губернія] недавнечко відбула свою місячну ярмарку, закурилася та замурзалася, ярмарковим духом тхнула (Мирний, III, 1954, 255);

// перен. Гартуватися.

Вихованці семінарії, коли їх зразу не ламало вчительське життя, пізніше закурювались у боротьбі і робились міцними, як криця (Вас., IV, 1960, 16).

2. Покриватися кіптявою.

Увесь дім закуривсь і почорнів од диму (Сл. Гр.);

// Закопчуватися.

3. Запалюватися (про люльку, цигарку і т. ін.).

Ніяк не закурюється люлька — тютюн вогкий (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. закурюватися — заку́рюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закурюватися — -ююся, -юєшся, недок., закуритися, -урюся, -уришся, док. 1》 Покриватися пилом, ставати закуреним. || перен. Гартуватися. 2》 Покриватися кіптявою. || Закопчуватися. 3》 Запалюватися (про люльку, цигарку і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закурюватися — ГАРТУВА́ТИСЯ (ставати морально й фізично стійким), ЗАГАРТО́ВУВАТИСЯ, ЗАКУ́РЮВАТИСЯ розм. — Док.: загартува́тися, закури́тися. Катерина.. підставила плечі під тугі струмені. — Треба гартуватись, — подумала..  Словник синонімів української мови