закурюватися
ЗАКУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАКУРИ́ТИСЯ, урю́ся, у́ришся, док.
1. Покриватися пилом, ставати закуреним.
Вона [губернія] недавнечко відбула свою місячну ярмарку, закурилася та замурзалася, ярмарковим духом тхнула (Мирний, III, 1954, 255);
// перен. Гартуватися.
Вихованці семінарії, коли їх зразу не ламало вчительське життя, пізніше закурювались у боротьбі і робились міцними, як криця (Вас., IV, 1960, 16).
2. Покриватися кіптявою.
Увесь дім закуривсь і почорнів од диму (Сл. Гр.);
// Закопчуватися.
3. Запалюватися (про люльку, цигарку і т. ін.).
Ніяк не закурюється люлька — тютюн вогкий (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закурюватися — заку́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- закурюватися — -ююся, -юєшся, недок., закуритися, -урюся, -уришся, док. 1》 Покриватися пилом, ставати закуреним. || перен. Гартуватися. 2》 Покриватися кіптявою. || Закопчуватися. 3》 Запалюватися (про люльку, цигарку і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- закурюватися — ГАРТУВА́ТИСЯ (ставати морально й фізично стійким), ЗАГАРТО́ВУВАТИСЯ, ЗАКУ́РЮВАТИСЯ розм. — Док.: загартува́тися, закури́тися. Катерина.. підставила плечі під тугі струмені. — Треба гартуватись, — подумала.. Словник синонімів української мови