Словник української мови в 11 томах

закусочний

ЗАКУ́СОЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до заку́ска.

Із закусочних виробів найпоширеніші бутерброди (Технол. пригот. їжі, 1957, 185);

// Стос. до закуски.

Під салатник підставляється столова або закусочна тарілка (Укр. страви, 1957, 394).

2. у знач. ім. заку́сочна, ної, ж. Вид їдальні, в якій продають страви, що готуються швидко і просто.

У закусочній уранці Він кричав офіціантці: «Гусака мені піджар! Я вибійник! Я шахтар!» (С. Ол., Вибр., 1959, 194).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. закусочний — заку́сочний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. закусочний — -а, -е. 1》 Прикм. до закуска. || Стос. до закуски. 2》 у знач. ім. закусочна, -ної, ж. Вид їдальні, в якій продають страви, що готуються швидко і просто.  Великий тлумачний словник сучасної мови