закусочний

заку́сочний

-а, -е.

1》 Прикм. до закуска.

|| Стос. до закуски.

2》 у знач. ім. закусочна, -ної, ж. Вид їдальні, в якій продають страви, що готуються швидко і просто.

Значення в інших словниках

1. закусочний — заку́сочний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. закусочний — ЗАКУ́СОЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до заку́ска. Із закусочних виробів найпоширеніші бутерброди (Технол. пригот. їжі, 1957, 185); // Стос. до закуски. Під салатник підставляється столова або закусочна тарілка (Укр. страви, 1957, 394). 2. у знач. ім.  Словник української мови в 11 томах