закуточок

ЗА́КУТОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до за́куток.

Він знав тут у горах кожний закуточок (Коб., III, 1956, 202);

От-от погаснуть фарби картини, вже ледве притаїлись десь в потайному закуточку фантазії (Н.-Лев., III, 1956, 313).

Усі́ (всі) за́куточки; По всіх за́куточках — те саме, що Усі́ (всі) за́кутки; По всіх за́кутках ( див. за́куток).

[Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! Усі закуточки обходила… Нема!.. (Кроп., І, 1958, 488);

Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку, — ходить, шука його, наче голку, по всіх кутках і закуточках (Вовчок, І, 1955, 356).

Значення в інших словниках

1. закуточок — за́куточок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. закуточок — див. прибудова  Словник синонімів Вусика
3. закуточок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до закуток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. закуточок — Закуток, -тка, закуточок, -чка м. ум. отъ закут.  Словник української мови Грінченка