закуцьорблений
ЗАКУЦЬО́РБЛЕНИЙ, а, е, розм. Те саме, що закоцю́рблений.
Гафійка чухала їм [свиням] животи, такі рожеві, повні; тоді вони одставляли ще задню ногу, а закуцьорблений хвостик, наче живий калачик, весь час тремтів (Коцюб., II, 1955, 51).
Словник української мови (СУМ-11)