закутуляти

ЗАКУТУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., діал. Почати кутуляти.

Знову налив [Порох] чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув… (Мирний, II, 1954, 144).

Значення в інших словниках

1. закутуляти — закутуля́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. закутуляти — -яю, -яєш, док., діал. Почати кутуляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закутуляти — Закутуля́ти, -ля́ю, -єш гл. Задвигать ртомъ, плохо пережевывая пищу или перемѣщая во рту напитокъ. Налив чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув. Мир. ХРВ. 178.  Словник української мови Грінченка