закутуляти

Закутуля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Задвигать ртомъ, плохо пережевывая пищу или перемѣщая во рту напитокъ. Налив чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув. Мир. ХРВ. 178.

Значення в інших словниках

1. закутуляти — закутуля́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. закутуляти — -яю, -яєш, док., діал. Почати кутуляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закутуляти — ЗАКУТУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., діал. Почати кутуляти. Знову налив [Порох] чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув… (Мирний, II, 1954, 144).  Словник української мови в 11 томах