закільчитися

ЗАКІ́ЛЬЧИТИСЯ, иться. Док. до кі́льчитися.

Між танкових глибоких колій Шпориш закільчився, як ліс (Вітч., 10, 1947, 40);

*Образно. Скупо усміхався [Євген] на Товкачеві дотепи і кліпав оком, на якому зовсім не до речі серед літа закільчився ячмінь (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 245).

Значення в інших словниках

1. закільчитися — закі́льчитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закільчитися — -иться. Док. до кільчитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови