1. Словник української мови в 11 томах

закільчитися

ЗАКІ́ЛЬЧИТИСЯ, иться. Док. до кі́льчитися.

Між танкових глибоких колій Шпориш закільчився, як ліс (Вітч., 10, 1947, 40);

*Образно. Скупо усміхався [Євген] на Товкачеві дотепи і кліпав оком, на якому зовсім не до речі серед літа закільчився ячмінь (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 245).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закільчитися — закі́льчитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закільчитися — -иться. Док. до кільчитися. Великий тлумачний словник сучасної мови