закінчати
ЗАКІНЧА́ТИ див. закі́нчувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закінчати — закінча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- закінчати — див. закінчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закінчати — Закінча́ти и закінчи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280. Словник української мови Грінченка