1. Словник української мови Грінченка

закінчати

Закінча́ти и закінчи́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закінчати — закінча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закінчати — див. закінчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закінчати — ЗАКІНЧА́ТИ див. закі́нчувати. Словник української мови в 11 томах