закінчати
закінча́ти
див. закінчувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закінчати — закінча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- закінчати — ЗАКІНЧА́ТИ див. закі́нчувати. Словник української мови в 11 томах
- закінчати — Закінча́ти и закінчи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280. Словник української мови Грінченка