закіп
ЗАКІ́П, ко́пу, ч., діал.
1. Рів з насипом.
Глибокий, цвілий від полину закіп.. замикав у собі, крім кремезних кам’яних корпусів, і гладко втоптаний плац (Панч, І, 1956, 74).
2. Яма для добування нафти.
Коло закопів горбки глини ростуть угору та й ростуть (Фр., І, 1955, 129).
Словник української мови (СУМ-11)