залеглість

ЗАЛЕ́ГЛІСТЬ, лості, ж., діал. Заборгованість.

Тепер тільки я зібралась «вирівняти залеглості» в своїй кореспонденції (Л. Укр., V, 1956, 93);

Працював [Степан] шалено — за двох, трьох. Він не смів мати залеглостей, бо не міг висиджувати поза урядові години або брати працю додому (Круш., Буденний хліб.., 1960, 62).

Значення в інших словниках

1. залеглість — Зале́глість: — заборгованість [44-1;53]  Словник з творів Івана Франка
2. залеглість — зале́глість іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. залеглість — Зале́глість. Заборгованість, затримка зі сплатою. На вас, Вп. патріоти, тепер черга сповнити свій обов'язок — прислати чим скорше залеглість грошеву, на котру ми і так надто довго ждали, спускаючись на вашу ретельність (Б., 1890, оголош.  Українська літературна мова на Буковині
4. залеглість — -лості, ж., діал. Заборгованість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. залеглість — ЗАБОРГО́ВАНІСТЬ (наявність боргу — невиконання якоїсь роботи, взятих на себе зобов'язань), ЗАЛЕ́ГЛІСТЬ діал.; НЕДО́ЇМКА іст. (не сплачена вчасно частина податку чи якогось збору); ХВІСТ перев. мн., розм. (про невиконану роботу, нескладені іспити тощо).  Словник синонімів української мови
6. залеглість — Зале́глість, -лости, -лості, -лістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. залеглість — Залеглість, -лости ж. Недоплата, недоборъ, недоимка.  Словник української мови Грінченка