залежалий

ЗАЛЕЖА́ЛИЙ, а, е.

1. Дуже ущільнений, твердий від тривалого лежання; злежаний.

Він.. кайлом і лопатою владно порушував віковічне мовчання залежалих кам’яних порід… (Тич., III, 1957, 229).

2. Зіпсований унаслідок тривалого лежання, поганого зберігання.

Дивився [Давид] на полиці, завалені пошарпаними книжками. Взяв одну — в ніс ударив пах старого залежалого паперу, змішаний з пилом (Головко, II, 1957, 94);

// Несвіжий (на вигляд).

— Пан вдома? —— спитала Огієвська високого і худого, як жердина, чоловіка в старій залежалій лівреї (Кочура, Зол. грамота, 1960, 540).

Значення в інших словниках

1. залежалий — залежа́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. залежалий — -а, -е. 1》 Дуже ущільнений, твердий від тривалого лежання; злежаний. 2》 Зіпсований унаслідок тривалого лежання, кепського зберігання. || Несвіжий (на вигляд). || Деградація якостей мисливського собаки при його кімнатному утриманні, коли він втратив схильність до полювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. залежалий — Залежаний, залежний, залеглий, леглий  Словник чужослів Павло Штепа
4. залежалий — Залежалий, -а, -е Залежалый. Залежалий хліб. Мл. л. сб. 175.  Словник української мови Грінченка