залишений

ЗАЛИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залиши́ти.

З’являється молодий чукча., залишений нами, десь далеко в сніжних рівнинах (Довж., І, 1958, 126);

Десь після опівночі, коли партизани заходили в це майже залишене людьми село, зимовий спокій насурмився важкими хмарами (Ле, Право.., 1957, 203);

// зали́шено, безос. присудк. сл.

Їздових при транспортах залишено було якнайменше — одного на кілька підвід (Гончар, III, 1959, 95).

Значення в інших словниках

1. залишений — зали́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. залишений — [залишеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. залишений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до залишити. || залишено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. залишений — Зали́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)