залишений
ЗАЛИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залиши́ти.
З’являється молодий чукча., залишений нами, десь далеко в сніжних рівнинах (Довж., І, 1958, 126);
Десь після опівночі, коли партизани заходили в це майже залишене людьми село, зимовий спокій насурмився важкими хмарами (Ле, Право.., 1957, 203);
// зали́шено, безос. присудк. сл.
Їздових при транспортах залишено було якнайменше — одного на кілька підвід (Гончар, III, 1959, 95).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залишений — зали́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- залишений — [залишеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- залишений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до залишити. || залишено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залишений — Зали́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)