залишатися
ЗАЛИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАЛИШИ́ТИСЯ, и́шуся, и́шишся, док.
1. Продовжувати своє перебування де-небудь, не покидати якогось місця.
Перший батальйон залишався на місці, щоб атакувати перевал з фронту (Гончар, III, 1959, 98);
Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишитися тут, чи тікати… (Коцюб., І, 1955, 99);
//з інфін. Продовжувати перебувати де-небудь в якомусь положенні.
І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (Цюпа, Назустріч.., 1958, 6);
// з інфін. Продовжувати перебувати де-небудь з якоюсь метою.
Лукерка, не говорячи ні слова, повела Тимка в свою комірчину, де вона іноді, як було багато роботи, залишалася спати (Тют., Вир, 1964, 37).
2. Перебувати весь час у якомусь стані, продовжувати бути яким-, ким-, чим-небудь.
— І найвища, по-моєму, краса, це краса вірності.. Бути ще сім разів пораненим… Посивіти, постаріти, а я все залишався б їй [коханій] вірним (Гончар, III, 1959, 78);
— Фінансист всюди залишається фінансистом! — посміхнувся Стадницький (Стельмах, І, 1962, 18);
Тепер уже вона не вірила моїм словам, що я залишився зовсім цілий, і шукала на моєму тілі слідів [поранення] (Сміл., Сашко, 1957, 53);
Бій продовжувався дев’ять днів. До кінця бою у мене залишилося живими сто сімдесят п’ять чоловік і три гармати (Довж., І, 1958, 185).
◊ Не залиши́тися в боргу́ перед ким, у кого, без додатка — відплатити, віддячити кому-небудь за щось.
Макшеєв розливав по чарках міцну старку. Гість не залишився в боргу і витяг з погребця пляшку зубрівки (Тулуб, В степу.., 1964, 328);
Якщо люди зарадять Антонові, то він не залишиться у боргу, відробить (Чорн., Визвол. земля, 1959, 12);
Залиши́тися ду́рнем (у ду́рнях) див. ду́рень;
Залиша́юся з висо́ким поважа́нням — ввічлива форма закінчення листів.
Сподіваюсь на скору й ласкаву відповідь. Залишаюсь з високим поважанням щирий прихильник таланту Вашого Михайло Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 201);
Залиша́тися (залиши́тися) на дру́гий рік — не переходити в наступний клас (про учня).
І стало Яші самому себе шкода. Не складе він іспитів, залишиться на другий рік (Донч., VI, 1957, 125).
3. тільки 3 ос. Зберігатися, продовжувати існувати, жити; не зникати.
Від людського життя і навіть від життя цілих поколінь людей залишається на землі тільки прекрасне (Довж., І, 1958, 95);
— -Нікого вже з рідних не залишилось у мене (Стельмах, II, 1962, 99);
Залишилась на пошанування. На уклін, на славу непогасну Шабля Христо Ботева, нетлінна, Як його пісні хоробро-мужні (Рильський, III, 1961, 242);
// Бути в наявності (після використання чого-небудь, ужитку і т. ін.).
Черниш покликав куховара. — Гришо, у тебе залишається суп? — Бував. — Якщо залишиться… Роздай тут мешканцям (Гончар, III, 1959, 269);
Решту лісу, що залишався від будівництва, закупив [Данило] собі (Стельмах, І, 1962, 367);
// Бути в запасі (про час).
До початку матчу залишалося ще багато часу (Панч, Ерік.., 1950, 55);
Залишилося чверть години до поїзда (Ю. Янов., II, 1958, 97);
// Становити відрізок шляху, який ще треба пройти, проїхати і т. ін. до певного місця.
Гін яких двоє залишилось, а тоді звернути з шляху, перейти греблю (Головко, II, 1957, 179);
До Зінькова залишилося кілометрів десять, коли їх застав у степу вечір (Тют., Вир, 1964, 287).
Залиша́тися (залиши́тися) в па́м’яті (уя́ві) — запам’ятовуватися.
У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам’яті як найкрасивіше місце на всій землі (Довж., І, 1958. 12);
Мо́кре мі́сце зали́шиться; Мо́крого мі́сця не зали́шиться див. мо́крий.
4. Опинятися в якому-небудь стані, положенні.
— А ти признайся їм, скажи, що ми родичі, — жартував Устим Богучар, коли залишався з Голубом наодинці (Кучер, Чорноморці, 1956, 93);
— Хто мені скаже, чи не залишиться старчихою моя жінка і донька, якщо я спродамся і поїду за океан?.. (Стельмах, І, 1962, 197);
Хлопець залишився круглим сиротою (Сенч., Опов., 1959, 25);
Михайло злостився. Глянувши в маленьке дзеркальце, залишився вкрай незадоволений своїм виглядом (Собко, Шлях.., 1948, 6);
// без кого — чого. Втрачати кого-, що-небудь.
Зараз відбудеться суд, і він залишиться без друга (Довж., І, 1958, 123).
◊ Залиша́тися (залиши́тися) за бо́ртом див. борт;
Залиша́тися (залиши́тися) за спино́ю (поза́ду і т. ін.): а) виявлятися за тим, хто рухається вперед.
Чим далі йшов Батий, тим більше пересвідчувався, що за спиною залишилися нездолані руські (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 490);
б) відставати в чомусь.
— Я старий. Але поки я живий — я йду вперед. Пам’ятайте, хто не йде вперед, той неминуче залишається позаду (Довж., І, 1958, 499).
5. кому, з інфін., безос. Бути на черзі для виконання, здійснення.
Залишається [колгоспові], отже, вивезти — 1000 центнерів (Вишня, І, 1956, 366);
Він наче сподівався, що Брянський все обдумає і за нього, а йому залишиться.. козирнути і стрімголов кинутися в огонь і воду виконувати бойовий наказ (Гончар, III, 1959, 162).
Нічо́го не залиша́ється (не зали́шиться), як… — про становище, коли немає з чого вибирати, а можна діяти лише певним чином.
Полковник рішуче вимагав повернути дочку. Нам нічого не залишалось, як відпустити її (Ю. Янов., II, 1958, 73);
Наполеон розумів, що коли армія Багратіона буде оточена і розгромлена, Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (Кочура, Зол. грамота, 1960, 84).
6. тільки недок. Пас. до залиша́ти 1-4.
Значення в інших словниках
- залишатися — залиша́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- залишатися — (на місці) не покидати чого; (- сліди) не зникати; (без чого) позбуватися чого; (сиротою) зоставатися, лишатися; (в серці) жити. Словник синонімів Караванського
- залишатися — [залиешатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- залишатися — -аюся, -аєшся, недок., залишитися, -ишуся, -ишишся, док. 1》 Продовжувати своє перебування де-небудь, не полишати якогось місця. || з інфін. Продовжувати перебувати де-небудь в якомусь положенні. || з інфін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залишатися — залиша́тися (лиша́тися) / залиши́тися (лиши́тися) поза́ду. Відставати в чомусь від кого-небудь. — Я старий. Але поки я живий — я йду вперед. Пам’ятайте, хто не йде вперед, той неминуче залишається позаду (О. Фразеологічний словник української мови
- залишатися — ЛИША́ТИСЯ (продовжувати бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування), ЗАЛИША́ТИСЯ, ЗОСТАВА́ТИСЯ (ЗІСТАВА́ТИСЯ), УДЕ́РЖУВАТИСЯ (ВДЕ́РЖУВАТИСЯ), УТРИ́МУВАТИСЯ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), ПОЛИША́ТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови