залубні
ЗАЛУ́БНІ, бень, мн., діал. Сани з кузовом.
Одного вечора він покликав візника і велів йому на другий день злагодити залубні і дві пари коней (Фр., III, 1950, 292);
-На сани! Всім на сани! — Кому припали звичайні роботящі гринджоли, кому залубні з високо вигнутими полозками (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 369).
Словник української мови (СУМ-11)