1. Словник української мови в 11 томах

залубні

ЗАЛУ́БНІ, бень, мн., діал. Сани з кузовом.

Одного вечора він покликав візника і велів йому на другий день злагодити залубні і дві пари коней (Фр., III, 1950, 292);

-На сани! Всім на сани! — Кому припали звичайні роботящі гринджоли, кому залубні з високо вигнутими полозками (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залубні — Сани, санки [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. залубні — залу́бні множинний іменник сани з кузовом діал. Орфографічний словник української мови
  3. залубні — -бень, мн., діал. Те саме, що залубниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залубні — СА́НИ мн. (зимовий віз на полозах), СА́НКИ́, ҐРИНДЖО́ЛИ, КОПИЛЬЧАКИ розм., РО́ЗВАЛЬНІ розм. (низькі широкі сани з боками, що розширяються від передка); ГЛА́БЦІ, КОЗИРКИ́ (легкі виїзні сани зі спинкою та загнутим передком)... Словник синонімів української мови