залубні

СА́НИ мн. (зимовий віз на полозах), СА́НКИ́, ҐРИНДЖО́ЛИ, КОПИЛЬЧАКИ розм., РО́ЗВАЛЬНІ розм. (низькі широкі сани з боками, що розширяються від передка); ГЛА́БЦІ, КОЗИРКИ́ (легкі виїзні сани зі спинкою та загнутим передком); КРИЛА́ТКИ (легкі сани з дугою); ПІ́ДСАНКИ (невеликі сани, що прив'язуються до великих при перевезенні довгих предметів); РІЖНА́ТІ СА́НИ (РОЖНА́ТІ СА́НИ) (сани з рожнами для перевезення сіна, дров і т. ін.); ЛУБКИ́ (сани з кузовом, обшитим лубом); ЗАЛУ́БНІ діал. (сани з кузовом). Весело рипіли сани по снігу, весело бігли коні (М. Коцюбинський); Роботу їхню перебив тільки Шугалія, що раптом підкотив до воріт своїм конем у ґринджолах (В. Кучер); Перед ким похвастаєш тоді сивим смушком на кожусі, добрим вигуляним конем у глабцях на Меланки? (І. Ле); — Ще б тільки сани мені одні. — Тобі козирки, бачу, потрібні. На підрізах! — озвавсь Невкипілий. — Мужичі рожнаті тобі не годяться (А. Головко); Наступної ночі він наладнав крилатки і подався до Вавілона (В. Земляк).