зальотницький

ЗАЛЬО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. зальотникові.

Хлопці вихвалялися своїми зальотницькими перемогами, особливо Тиміш (Грим., Незакінч. роман, 1962, 16);

Виплекане обличчя [папи], розкішні чорні вуса, ловеласівський зальотницький погляд (Мельн., Обличчя.., 1960, 29).

Значення в інших словниках

1. зальотницький — зальо́тницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зальотницький — -а, -е. Власт. зальотникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови