залюднювати

ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ, юю, юєш і ЗАЛЮДНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАЛЮ́ДНИТИ, ню, ниш, док., перех., рідко.

1. Заповнювати людьми.

*Образно. Коли дим заметавсь над вогнем, заметалися тіні кострубатих смерек і залюднили полянку (Коцюб., II, 1955, 347).

2. Заселяти людьми (будинок, місто, край і т. ін.).

Полярна ніч довга, засніжені простори Чукотки такі безнадійно пустельні, що їх мимоволі залюднюєш хоч в уяві (Загреб., Шепіт, 1966, 235).

Значення в інших словниках

1. залюднювати — залю́днювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. залюднювати — -юю, -юєш і залюдняти, -яю, -яєш, недок., залюднити, -ню, -ниш, док., перех., рідко. 1》 Заповнювати людьми. 2》 Заселяти людьми (будинок, місто, край і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. залюднювати — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
4. залюднювати — Залю́днювати, -днюю, -днюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)