1. Словник української мови в 11 томах

залюднювати

ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ, юю, юєш і ЗАЛЮДНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАЛЮ́ДНИТИ, ню, ниш, док., перех., рідко.

1. Заповнювати людьми.

*Образно. Коли дим заметавсь над вогнем, заметалися тіні кострубатих смерек і залюднили полянку (Коцюб., II, 1955, 347).

2. Заселяти людьми (будинок, місто, край і т. ін.).

Полярна ніч довга, засніжені простори Чукотки такі безнадійно пустельні, що їх мимоволі залюднюєш хоч в уяві (Загреб., Шепіт, 1966, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залюднювати — залю́днювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. залюднювати — -юю, -юєш і залюдняти, -яю, -яєш, недок., залюднити, -ню, -ниш, док., перех., рідко. 1》 Заповнювати людьми. 2》 Заселяти людьми (будинок, місто, край і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залюднювати — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  4. залюднювати — Залю́днювати, -днюю, -днюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)