залюднювати

ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док.: засели́ти, насели́ти, колонізува́ти, осели́ти, залю́днити, осади́ти. Єремія привіз з собою шляхтичів.. й звелів їм правити маєтностями і заселяти осадами порожні степи (І. Нечуй-Левицький); Є сторона — Гесперійською греки її прозивають.. Люд енотрійський її оселив (М. Зеров); Засніжені простори Чукотки такі безнадійно пустельні, що їх мимоволі залюднюєш хоч в уяві (П. Загребельний); Ой осадив він три села людей: Ой одне село старими людьми, а друге село парубойками (парубками), А третє село дівчинойками (дівчатами) (дума).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залюднювати — залю́днювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. залюднювати — -юю, -юєш і залюдняти, -яю, -яєш, недок., залюднити, -ню, -ниш, док., перех., рідко. 1》 Заповнювати людьми. 2》 Заселяти людьми (будинок, місто, край і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залюднювати — Залю́днювати, -днюю, -днюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. залюднювати — ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ, юю, юєш і ЗАЛЮДНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАЛЮ́ДНИТИ, ню, ниш, док., перех., рідко. 1. Заповнювати людьми. *Образно. Коли дим заметавсь над вогнем, заметалися тіні кострубатих смерек і залюднили полянку (Коцюб., II, 1955, 347). Словник української мови в 11 томах