заліковувати
ЗАЛІКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Лікуючи, загоювати що-небудь (рану, виразку і т. ін.); виліковувати.
— В госпіталі їм залікують рани, а на поправку до нас, у домашні санаторії (Кучер, Чорноморці, 1956, 395);
*Образно. Влітку 1943 року звільнилась від фашистської нечисті Лівобережна Україна і почала заліковувати рани (Шер., Молоді месники, 1949, 86).
2. розм. Неправильно лікуючи, доводити людину до смерті.
— І взагалі. Тарасе, в цій лікарні тебе, бачу, можуть залікувати так, що підеш під білу березу. — А тут під сосну кладуть, — віджартувався (Збан., Малин. дзвін, 1958, 345).
Словник української мови (СУМ-11)