замало

ЗАМА́ЛО, розм.

1. Присл. до замали́й 1.

Дорога була важка, снігу випало замало (Гжицький, У світ.., 1960, 85).

Зама́ло не — те саме, що Замали́м не ( див. замали́м).

Хіба мало є подружжя, які замало не від вінця і до останньої своєї днини живуть, наче вороги, мучать одне одного, і люди, і діти мучаться біля них (Стельмах, Хліб.., 1959, 183).

2. у знач. присудк. сл. Недостатньо, мало.

Самих колодязів замало. Ставків би ще! (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 36);

Шофер мовчки схилив голову. Вас зрозумів. Але мовчазного розуміння для Ганни Сергіївни було замало, їй хотілося вилити своє горе, поділитися ним (Загреб., День.., 1964, 166).

Значення в інших словниках

1. замало — зама́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. замало — див. ледве; мало  Словник синонімів Вусика
3. замало — розм. 1》 Присл. до замалий 1). 2》 у знач. присудк. сл.Недостатньо, мало.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. замало — МА́ЛО присудк. сл. (менше, ніж треба), НЕДОСТА́ТНЬО, НЕГУ́СТО розм., О́БМАЛЬ розм., ЗАМА́ЛО розм., СКУПЕ́НЬКО розм. Голова велика, а розуму мало (М. Номис); І хоч дали йому тоді корисне діло — пожежню, він, проте, вважає, що цього йому недостатньо (О.  Словник синонімів української мови
5. замало — Зама́ло, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)