замаритися
ЗАМА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., ким, чим, над ким-чим і без додатка. Захопитися мріями, думками про кого-, що-небудь; замріятися.
— Що це Андрійко наш так дуже зажурився? — промовив один з хлопців. — Не знаєш чого? Циганочкою, мабуть, замарився.., — пояснив Грицько (Вас., І, 1959, 156);
Настя замарилась над картиною тихого раю в милого хаті… (Коцюб., І, 1955, 53);
Замариться Катря, і зацвітають їй білим цвітом яблуні за хатою, де гей скільки років самий сушняк рудів (Головко, II, 1957, 233).
Словник української мови (СУМ-11)