1. Словник української мови в 11 томах

замаритися

ЗАМА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., ким, чим, над ким-чим і без додатка. Захопитися мріями, думками про кого-, що-небудь; замріятися.

— Що це Андрійко наш так дуже зажурився? — промовив один з хлопців. — Не знаєш чого? Циганочкою, мабуть, замарився.., — пояснив Грицько (Вас., І, 1959, 156);

Настя замарилась над картиною тихого раю в милого хаті… (Коцюб., І, 1955, 53);

Замариться Катря, і зацвітають їй білим цвітом яблуні за хатою, де гей скільки років самий сушняк рудів (Головко, II, 1957, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замаритися — зама́ритися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замаритися — -рюся, -ришся, док., ким, чим, над ким – чим і без додатка. Захопитися мріями, думками про кого-, що-небудь; замріятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замаритися — ЗАМРІ́ЯТИСЯ (заглибитися, поринути у мрії), РОЗМРІ́ЯТИСЯ підсил. розм., ЗАМА́РИТИСЯ розм., РОЗМА́РИТИСЯ підсил. розм.; ЗАФАНТАЗУВА́ТИСЯ (захопитися фантазуванням). — Недок.: замрі́юватися. Словник синонімів української мови
  4. замаритися — Замаритися, -рюся, -ришся гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову. Словник української мови Грінченка