замережати

ЗАМЕРЕ́ЖАТИ, аю, аєш і ЗАМЕРЕ́ЖИТИ, жу, жиш, перех. Док. до мере́жати, мере́жити.

Заснував [Аркадій Петрович] хату димом сигари, замережив поміст петлями кроків (Коцюб., II, 1955, 398).

Значення в інших словниках

1. замережати — замере́жати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замережати — -аю, -аєш і замережити, -жу, -жиш, перех. Док. до мережати, мережити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замережати — Замере́жа[и]ти, -ре́жу, -ре́жиш, -ре́жать; замере́ж, -мере́жте; замере́жав і -ре́жив  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)