замерлий

ЗАМЕ́РЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заме́рти.

Згадаю я довгії, зимнії ночі, І сміх твій веселий, і яснії очі, І серце замерле немов ожива (Манж., Тв., 1955, 53);

Для чого, блазню, зняв ти мову, Таку безглузду та дурну, Замерлі тіні кличеш знову, Мене зворушуєш зі сну? (Граб., І, 1959, 525);

// перен. На якому припинилися дія, рух, життя.

— О прийди, —ми казали, — богине ясна! І нехай уже край наш недолі не зна; Хай заквітне життя на замерлому полі, — Поведи нас до кращої долі (Сам., І, 1958, 142).

Значення в інших словниках

1. замерлий — заме́рлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. замерлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до замерти. || перен.На якому припинилися дія, рух, життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замерлий — Заме́рлий, -а, -е 1) Замершій. 2) Находящійся въ летаргическомъ снѣ.  Словник української мови Грінченка