заметушитися

ЗАМЕТУШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док. Почати метушитися.

— їдуть, їдуть! — роздався нараз гомін, заметушились люди (Фр., II, 1950, 362);

Стара заметушилась на печі, поправила хустку на голові (Григ., Вибр., 1959, 33);

Маленька й швидка, мов куріпка, Ганна заметушилася біля плити, розпалила дрова (Чорн., Визвол. земля, 1959, 37);

Наскільки Чумаченко був спокійний і витриманий у бою, настільки ж розгублювався і тремтів перед начальством. Заметушившись, він подав генералові не ту карту, що треба (Гончар, III, 1959, 250).

Значення в інших словниках

1. заметушитися — заметуши́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заметушитися — [замеитушитиес'а] -шус'а, -шис':а, -шиц':а, -шиемос'а, -шиетес'а, -шац':а; нак. -шис'а, -ш'іц':а  Орфоепічний словник української мови
3. заметушитися — -шуся, -шишся, док. Почати метушитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заметушитися — Заметуши́тися, -метушу́ся, -туши́шся, -туша́ться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. заметушитися — Заметуши́тися, -шу́ся, -ши́шся гл. Засуетиться.  Словник української мови Грінченка