заметільниця

ЗАМЕТІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., діал. Заметіль.

Довкола нього шаліла заметільниця, страшна, давно не чувана (Коб., І, 1956, 553);

А вітер так метав снігом до вікон, дверей, так гуляв по хаті, що ось нема вже хати, нема захисту, є одна снігова заметільниця (Круш., Буденний хліб, 1960, 280).

Значення в інших словниках

1. заметільниця — заметі́льниця іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. заметільниця — -і, ж., діал. Заметіль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заметільниця — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм.  Словник синонімів української мови