замечувати

ЗАМЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМЕТИ́ТИ, ечу́, ети́ш, док., перех., діал. Заражати.

Мелодія, наче пошесть, заметила й гостей (Н.-Лев., І, 1956, 462).

Значення в інших словниках

1. замечувати — заме́чувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. замечувати — ЗАРАЖА́ТИ (передавати заразу кому-, чому-небудь), ЗАМЕ́ЧУВАТИ діал. — Док.: зарази́ти, замети́ти. (Орлюк:) Ви в нашому селі заражали людей коростою? (Вірський:) Так. Коростою, лишаями, трахомою... (О. Довженко).  Словник синонімів української мови