замирити —
замири́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
замирити —
див. замирювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замирити —
МИРИ́ТИ (відновлювати, встановлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось, чогось), ПРИМИРЯ́ТИ, ПРИМИ́РЮВАТИ, РОЗВО́ДИТИ, РОЗМИРЯ́ТИ, РОЗБОРОНЯ́ТИ, РОЗНІМА́ТИ (відновлювати мир, згоду між кимсь...
Словник синонімів української мови
замирити —
Замири́ти, -рю́, -риш гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2) — кого́. Помирить. Замирив він іх. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка