замирення

ЗАМИ́РЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. замири́ти 2, 3 і замири́тися.

Тепер був саме той час, коли після деякого замирення починали знову виявлятися перші іскри ворогування (Вас., І, 1959, 237);

Місяць тривало замирення, а за день мав знову розпочатися наступ по всьому фронту (Панч, II, 1956, 61).

Значення в інших словниках

1. замирення — зами́рення іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. замирення — див. мир  Словник синонімів Вусика
3. замирення — -я, с., розм. Дія і стан за знач. замирити 2), 3) і замиритися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. замирення — I. МИР (відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; відсутність збройної боротьби між державами, народами, а також угода про припинення воєнних дій); СПО́КІЙ, ПО́КІЙ заст.  Словник синонімів української мови
5. замирення — Зами́рення, -ння, -нню зами́рення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. замирення — Замирення, -ня с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення. Стор. II. 85.  Словник української мови Грінченка