1. Словник української мови в 11 томах

замирення

ЗАМИ́РЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. замири́ти 2, 3 і замири́тися.

Тепер був саме той час, коли після деякого замирення починали знову виявлятися перші іскри ворогування (Вас., І, 1959, 237);

Місяць тривало замирення, а за день мав знову розпочатися наступ по всьому фронту (Панч, II, 1956, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замирення — зами́рення іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. замирення — див. мир Словник синонімів Вусика
  3. замирення — -я, с., розм. Дія і стан за знач. замирити 2), 3) і замиритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замирення — I. МИР (відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; відсутність збройної боротьби між державами, народами, а також угода про припинення воєнних дій); СПО́КІЙ, ПО́КІЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. замирення — Зами́рення, -ння, -нню зами́рення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. замирення — Замирення, -ня с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення. Стор. II. 85. Словник української мови Грінченка