1. Словник української мови в 11 томах

замираючий

ЗАМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до замира́ти.

Ежен тривожним ухом ловив усякий шелест, замираючий дзенькіт.. дзвінків (Фр., І, 1955, 344);

Той світ забув про замираючі в кайданах мільйони, що даремно видирались на волю… (Кобр., Вибр., 1954, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замираючий — замира́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. замираючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до замирати. Великий тлумачний словник сучасної мови