замирати

ЗАМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАМЕ́РТИ, мре́ мре́ш, док. Та саме, що завмира́ти.

Стоїть [парубок].. Та дивиться, і замирає На титарівну (Шевч., II, 1963, 98);

Вітер віє, вітер віє, Серце тужить, серце мліє, Вітер віє, не вертає, Серце з жалю замирає (Пісні та романси.., II, 1956, 119);

Всі, забачивши, що пан з’явився, спершу так і замерли, а потім — Хведір кинувся ховатися за Йвана, а Химка, скрикнувши, схилилася за Палажку (Мирний, V, 1955, 231);

Було затремтить у шибках конторських вікон приглушений бас якогось судна, і одинадцять рук одинадцяти жінок замирають на кружальцях рахівниць (Логв., Давні рани, 1961, 117);

Туманом насупились гори, І річка під снігом замерла (Фр., XIII, 1954, 173);

Дзвоник піснею заллється І замре коло воріт! (Щог., Поезії, 1958, 217);

— Оце коли налітає пілот обпилювати наші плантації, то маю стояти йому за маяка. Аби не лишав огріхів, аби осипав наші буряки рівненько. Най замре зажерлива свинка до’дної (Гончар, І, 1954, 489).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замирати — замира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замирати — -аю, -аєш, недок., замерти, -мру, -мреш, док. Те саме, що завмирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замирати — Завмирати, завмерти, позавмирати, загасати, загаснути, позагасати, затихати, затихнути, позатихати, нидіти, занидіти, знидіти, уклякати, уклякнути, уклякти, повклякати, умлівати, умліти, поуклівати Словник чужослів Павло Штепа
  4. замирати — се́рце мре (завмира́є, замирає́) / завме́рло (заме́рло) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь дуже хвилюється, відчуває раптовий переляк, страх, тривогу і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. замирати — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше. Словник синонімів української мови
  6. замирати — Замира́ти, -ра́ю, -ра́єш; заме́рти, замру́, замре́ш, -мру́ть; заме́р, -ме́рла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)