замирати
се́рце мре (завмира́є, замирає́) / завме́рло (заме́рло) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь дуже хвилюється, відчуває раптовий переляк, страх, тривогу і т. ін. Впізнала (Єлька) його (Миколу), і серце завмерло, а він ішов понурий, задуманий, під ноги дививсь (О. Гончар); Ось нестямний ґвалт, регіт, плесканина в руки піднялися з другої хати. У Василя серце замерло (Панас Мирний).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замирати — замира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- замирати — -аю, -аєш, недок., замерти, -мру, -мреш, док. Те саме, що завмирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замирати — Завмирати, завмерти, позавмирати, загасати, загаснути, позагасати, затихати, затихнути, позатихати, нидіти, занидіти, знидіти, уклякати, уклякнути, уклякти, повклякати, умлівати, умліти, поуклівати Словник чужослів Павло Штепа
- замирати — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше. Словник синонімів української мови
- замирати — Замира́ти, -ра́ю, -ра́єш; заме́рти, замру́, замре́ш, -мру́ть; заме́р, -ме́рла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- замирати — ЗАМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАМЕ́РТИ, мре́ мре́ш, док. Та саме, що завмира́ти. Стоїть [парубок].. Та дивиться, і замирає На титарівну (Шевч. Словник української мови в 11 томах