замовклий

ЗАМО́ВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до замо́вкнути.

Де юрби, замовклі од величі слова, Де рокіт стривожених зал? (Бажан, Роки, 1957, 201);

Вже біг [Богучар] поруч прапороносця до замовклих гармат (Кучер, Чорноморці, 1956, 38);

Жаль.. Вас, недоспівані мої, ви — чисті пісні замовклі (У. Кравч., Вибр., 1958, 36)

Значення в інших словниках

1. замовклий — замо́вклий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. замовклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до замовкнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови