замогильний
ЗАМОГИ́ЛЬНИЙ, а, е. Глухий, похмурий (про голос).
Редактор надувся і замогильним голосом запевняв мене, що цензор викине конче статтю (Коцюб., III, 1956, 179);
— Стала водокачка, — замогильним голосом повідомив з ходу Мазуркевич (Гончар, Таврія, 1952, 411).
Словник української мови (СУМ-11)