заможненький

ЗАМО́ЖНЕНЬКИЙ, а, е. Досить заможний.

Старі були собі заможненькі хазяїни і, як повмирали, то зоставили діткам чимало-таки худобоньки (Стор., І, 1957, 43);

Часто горіли тоді не одні економії; а, бува й дядько заможненький — дивишся, все наче гаразд, а він тобі до бога димом пішов!.. (Кос., Новели, 1962, 31).

Значення в інших словниках

1. заможненький — замо́жненький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. заможненький — див. багатий  Словник синонімів Вусика
3. заможненький — -а, -е. Досить заможний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заможненький — Заможненький, -а, -е ум. отъ заможний.  Словник української мови Грінченка