замолоти

ЗАМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док.

1. Почати молоти, розтирати зерно, перетворюючи його на борошно.

Млин замолов (Сл. Гр.).

2. чим, розм. Почати махати.

Собача замололо хвостиком, підбігло й почало тертися коло ніг (Вас., IІ, 1959, 341);

Гнідко, вивернувшись на траві, наміряється перекинутись; хитнеться з боку на спину, підніме ноги вгору, замеле ними та й упаде на бік (Мирний, IV, 1955, 318).

3. перев. у сполуч. із сл. язиком, зневажл. Почати швидко говорити про що-небудь, не варте уваги.

— Я вже так дбаю, так дбаю про ваше добро, що й господи! — замолов язиком Юруш (Н.-Лев., III, 1956, 296);

[Семен:] Ну, замолов [Іван]! Починай-бо пісні! (Кроп., І, 1958, 80).

Значення в інших словниках

1. замолоти — замоло́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замолоти — -мелю, -мелеш, док. 1》 Почати молоти, розтирати зерно, перетворюючи його на борошно. 2》 чим, розм. Почати махати. 3》 перев. у сполуч. зі сл. язиком, зневажл. Почати швидко говорити про що-небудь, не варте уваги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замолоти — Замоло́ти, -мелю, -леш гл. 1) Замолоть. Млин замолов. 2) Заработать молоньемъ. 3) Обмолоть. Замолов каменя. 4) Заболтать, замахать. Ліг на землю та й замолов руками й ногами. 5) Замолоть, понести вздоръ.  Словник української мови Грінченка