замолот
ЗА́МОЛОТ, у, ч., заст., розм. Плата за молотіння.
— Може, пошле милосердний, що горлата ненажера [молотарка] втомиться, як і косарка, тоді ще трохи замолотом придбаємо.., — казали одрадяни (Мирний, IV, 1955, 248);
Її [Дарини] іще нерозквітла молодість в думках соромливо горнулася до бідного Мирона Величка, який жив на поденщині з косовиці і замолоту (Стельмах, І, 1962, 320).
Словник української мови (СУМ-11)