замолочувати

ЗАМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех.

1. розм. Заробляти молотінням.

Оповідач казав далі: — Так і я: що замолочу, все додому несу (Барв., Опов.., 1902, 321);

Може-таки хлопці її — Василь з Гришкою — замолотять восени хоч пуд який проса на кашу? (Кос., Новели, 1962, 158).

2. тільки док. Почати молотити, вибивати зерно з колосся.

3. тільки док., розм. Почати бити кого-небудь у щось, завдавати сильних і частих ударів.

Його важкі кулаки замолотили Юру по плечах і по голові (Смолич, II, 1958, 63);

— Малушо! Малушо! — голосніше крикнув Добриня і ще дужче, обома руками, замолотив у двері (Скл., Святослав, 1959, 464).

Значення в інших словниках

1. замолочувати — замоло́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замолочувати — -ую, -уєш, недок., замолотити, -очу, -отиш, док., перех. 1》 розм.Заробляти молотінням. 2》 тільки док. Почати молотити, вибивати зерно з колосся. 3》 тільки док., розм. Почати бити кого-небудь у щось, завдавати сильних і частих ударів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замолочувати — Замоло́чувати, -чую, -єш сов. в. замолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарабатывать, заработать молотьбой. Піде замолотить коробку, а ще й зажнемо якого снопа. Г. Барв. 435. Чи зажала, чи замолотила? Мкр. Н. 21.  Словник української мови Грінченка